Головна | Мій профіль | Вихід | RSS | Реєстрація | ВхідВівторок, 16.10.2018, 10:58

...


                                       Ви увійшли як Гість
                                       Група "Гости"
Меню сайту
Альбоми:
Охорона здоров'я [19]
Мої статті [132]
Поради батькам [3]
Література [35]
Природа [15]
Побут [161]
Культура [22]
Спорт [68]
ЗНО [19]
Релігія [2]
Історія [13]
ДПА [8]
Комп'ютери [1]
Конкурси [60]
Герб села


On-line перекладач
Введіть текст
с на
Погода
Освітні сайти
МОН України
Департамент освіти і науки КОДА
КОІПОПК
Відділ освіти Бориспільської РДА
Райметодкабінет
РБДЮТ
Мій найкращий урок
Сайти регіону
Бориспільська РДА
Бориспільська районна рада
Профспілка працівників освіти
Вісті - новини Лівобережжя Київщини
Свята
Календар України
Хмара тегів

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Борис Мамайсур – «поет із штормової хвилі»

Борис Мамайсур – «поет із штормової хвилі»
 

   14 вересня у ОНЗ «Вороньківський НВК» відбувся літературний вечір «Поет зі штормової хвилі», присвячений пам’яті геніального митця – шістдесятника, члена Національної спілки письменників, нашого земляка Бориса Мамайсура (1954 – 2003).

   Організувала свято пам’яті заслужений вчитель України, завідувач музею літератури рідного краю Надія Іванівна Гриценко. На творчий захід завітали поети Бориспільщини: Микола Боровко (Бориспіль), Петро Засенко (Любарці), Володимир Литвин (Головурів), а також журналіст Михайло Скорик, сестра Бориса Мамайсура Валентина Сергіївна, учні та вчителі школи, педагоги освітніх закладів району.

   У виконанні старшокласників, учасників шкільного театру «Барвінок» прозвучала літературно-музична композиція за творами Бориса Мамайсура. Учні майстерно декламували вірші поета: «Я б світ зробив щасливішим», «Жалі», «Як хочете, а я таки не вірю», «Минуть століття», «Ганьба», «Демонстрації» та ін. У творах звучать завжди актуальні теми: пошук сенсу життя і справедливості, вірного кохання і справжньої дружби, боротьба за правду і любов до рідного слова… Поет щиро висловлює свої почуття, ставлення до людей, милується красою природи. У його словах – мудрість, щедрість і самотність, засудження байдужості і брехні.

   15 серпня нашому землякові Борису Мамайсуру мало б виповнитися 80 літ, а 19 листопада буде 15 років від дня його смерті. Це людина незвичайної волі, надзвичайного таланту, про яку відомий вороньківський поет Микола Карпенко сказав: «Високо й глибоко сягав його дух».
Перші публікації віршів Бориса Мамайсура з’явилися у Бориспільській районній газеті «Колективіст». Пізніше його твори друкувалися у журналі «Зміна» та газеті «Літературна Україна».

   Про поетичний хист, літературне новаторство нашого земляка схвально відгукнулися Максим Рильський та Василь Стус. Деякий час поет жив у Івана Світличного, який записував його твори на магнітофонну стрічку в авторському виконанні. Послухати поета «живцем» або в запису до Світличного приходили Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Лесь Танюк, Михайлина Коцюбинська та багато ін. відомих шістдесятників.
   Ми, учні школи, дізналися багато нового про нашого талановитого предка-вороньківця, адже на вечорі були люди, які добре знали Бориса Мамайсура і могли повідомити маловідомі факти про нього.

   Михайло Скорик розповів про дружбу з Борисом, його захоплення. Це він той самий Калина із листа Бориса Мамайсура: «Привіт, Калино! То, кажеш, закінчилась твоя командировка в холодні краї? Минуло вчора й моє відрядження в божевільню. Цього разу «пощастило» побувати й у міській т. зв. Павлівці, де мене раз трахнули по правій руці так, як бачиш по почерку; вдруге схопили за обидві й скрутили носа, щоб ковтнув порошки, а не щоб зробити Кривоноса…; втретє, прив’язали на 15 хвилин до койки… Такі мої тамтешні новини».
   «Калина – це вороньківська калина, адже на господарстві, де жив Борис, ріс густий калинник. Я коли приїжджав із Києва чи Борисполя, то завжди брав із собою в’язанку калини. Так у мене у «Трудовій славі» з’явився псевдонім «Калина», ? захоплено розповідав Михайло Тихонович. Наприкінці своєї розповіді він додав: «Треба пам'ятати, згадувати, а головне, щоб його художнє слово любили».

   Петро Засенко передав присутнім вітання від Спілки письменників України з нагоди проведення вечора пам’яті. Він, як близький товариш, добре знав Мамайсура. Петро Петрович наголосив, що Борис завжди мав власну думку, був вільнолюбний і щирий, саме тому був підозрілий для влади.
   Поет Микола Боровко читав свої вірші. Він запропонував проводити літературні конкурси і читання, присвячені відомим поетам-землякам, адже «поети, що живуть у пам’яті – вічні».

   Володимир Литвин презентував альманах «Бориспільський край» та інші не менш цікаві книги. Він привітав усіх зі святом. «Вороньків – багата, сильна, потужна річка поетів та письменників», ? наголосив краєзнавець.
   Ми захоплено слухали розповіді про нашого земляка Бориса Мамайсура, і переймалися гордістю за те, що вороньківська земля народила багато талановитих людей, відомих в Україні і світі. Тож цінуймо та не забуваймо видатних земляків-українців!

Ірина Стрільник, учениця 11 класу

Категорія: Мої статті | Додав: defaultNick (20.09.2018) | Автор: Ірина Стрільник
Переглядів: 54 | Теги: 80, 60-десятники, Борис Мамайсур | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Переклад сайту

Выбрать язык / Choose language:
Russian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
Форма входу
Наша адреса
08352
Київська область
Бориспілський р-н
с.Вороньків,
вул. Київська 1
тел. (95) 3 - 66 - 82
voronkiv-school@ukr.net
Пошук
On-line годинник
Наше опитування
Мої улюблені шкільні предмети
Всього відповідей: 952
Відправити SMS
КОІПОПК








BOYKO SPORT
Новини Osvita UA
Сергій Марченко © 2018